Помер єдиний засновник ТОВ. Яка доля підприємства? Зокрема якщо правонаступник (спадкоємець) відмовляється прийняти спадщину?
Рішення. Коли помирає єдиний учасник ТОВ, підприємство може на тривалий час залишитися фактично без управління. Адже від моменту смерті до моменту прийняття спадщини минає шість місяців. Тож необхідно, щоб у цей період хтось ухвалював рішення замість померлого учасника ТОВ, учиняв інші юридичні та фактичні дії, пов’язані з управлінням поточною діяльністю товариства. Такі можливості надає інститут договору на управління спадщиною.
Так, якщо у складі спадщини є корпоративні права, для управління ними нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, — посадова особа органу місцевого самоврядування призначає управителя спадщини із числа спадкоємців або виконавців заповіту, а за їх відсутності — укладає договір на управління спадщиною з іншою особою (ч. 3 ст. 61 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII).
УВАГА
Спадщину приймають за півроку після того, як пішов із життя власник юрособи
Протягом цього періоду підприємством управляє особа, яку призначать за договором на управління спадщиною. Винятком є ситуація, коли померлий залишив заповіт і зазначив у ньому, хто тимчасово керуватиме компанією.
Можливість укласти договір на управління спадщиною, якщо у її складі є майно, що потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для його підтримання у належному стані, передбачають також стаття 1285 Цивільного кодексу України (ЦК), пункт 9 глави 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін’юсту від 22.02.2012 № 296/5 (далі — Порядок № 296/5), пункт 4 частини 1 Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов’язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалених рішенням Мін’юсту від 29.01.2009 (далі — Методрекомендації).
Які особливості укладання/припинення договору
Договір на управління спадщиною нотаріус укладає на підставі заяви зацікавленої особи, яка є стороною договору (п. 9.1 гл. 9 Порядку № 296/5).
Установником управління може бути нотаріус. У населених пунктах, де немає нотаріуса, — відповідний орган місцевого самоврядування.
Другу сторону договору на управління спадщиною (управитель) законодавець не конкретизує. Коло осіб, яких можуть призначити управителями спадковим майном, не обмежене. Тож управителем майна може бути будь-яка фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність, а також юридична особа.
Ініціювати укладення такого договору може як один із спадкоємців, так і власне нотаріус. Найчастіше виникають ситуації, коли помирає учасник, а ніхто зі спадкоємців не звертається до нотаріуса, щоб відкрити спадкову справу. Відповідно, ані спадкоємці, ані нотаріус не порушують питання про застосування охоронних заходів щодо майна померлого, зокрема у вигляді договору на управління спадщиною.
Однак підприємство продовжує працювати і може вкрай потребувати подібних заходів. Цілком обгрунтовано, що в такій ситуації саме товариство є зацікавленою стороною і саме воно (крім спадкоємців) в особі його керівника може звернутися до нотаріуса щодо укладення договору на управління спадщиною. Ініціаторами можуть бути й інші учасники ТОВ (за їх наявності) або кредитори.
Текст договору викладають без спеціальних бланків нотаріальних документів. Договір на управління спадщиною не записують до реєстру нотаріальних дій (п. 9.3 гл. 9 Порядку № 296/5).
УВАГА
За укладання договору на управління спадщиною не справляють держмита
Але нотаріус може зажадати плату за надання додаткових послуг правового характеру, не пов’язаних із вчинюваними нотаріальними діями.
Законодавство не встановлює вимоги стосовно форми договору на управління спадковим майном. Але радимо укласти його у письмовій формі, щоб чітко визначити межі здійснення сторонами договору своїх прав та обов’язків, а за потреби — навіть у судовому порядку.
Примірну форму договору на управління спадщиною знайдете в додатку 5 до Методрекомендацій та у додатку до листа Мін’юсту від 04.10.2005 № 31-32/1694 (далі — Лист № 1694). Звісно, зразок договору на управління спадщиною доведеться адаптувати під конкретний випадок управління часткою у статутному капіталі товариства.
Під час укладення зазначеного договору нотаріус має пересвідчитися, що спадкодавець є власником цього майна, про що зазначити в тексті договору із посиланням на реквізити документів, щл підтверджують цю обставину.
Строк дії договору визначає частина друга статті 1285 ЦК. Договір діє до з’явлення спадкоємців або до прийняття спадщини, а в разі визнання спадщини відумерлою — до спливу одного року з часу відкриття спадщини.
УВАГА
Відмова спадкоємців прийняти спадщину
не припиняє дії договору на управління спадщиною.
Як діяти у разі смерті засновника
Тут керуйтеся законодавством про спадкування, зокрема положеннями книги шостої «Спадкове право» ЦК. Наведемо приблизний алгоритм дій:
- отримайте свідоцтво про смерть. Із цього починається оформлення будь-якої спадщини;
- зверніться до нотаріуса за місцем проживання засновника, щоб відкрити спадкову справу (ст. 1221 ЦК). Зробіть це до спливу шести місяців із дня смерті;
- встановіть коло спадкоємців за законом або за заповітом. Доведеться підготувати комплект документів, що підтверджують родинні зв’язки між померлим і претендентом(ами) на спадок;
- з’ясуйте, хто виконуватиме заповіт та оберігатиме спадкове майно. Якщо є виконувач заповіту, саме його компетенція — управляти залишеною у спадок часткою у ТОВ;
- зацікавлені особи (їх ми вже називали) звернуться до нотаріуса із заявою про укладення договору на управління спадщиною. При цьому знадобиться підтвердження того, що померлий був єдиним учасником ТОВ (зокрема установчий документ). Запропонуйте нотаріусові кандидатуру управителя;
- після спливу шести місяців із дня смерті власника частки у ТОВ отримайте у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину;
- внесіть до ЄДР зміни, пов’язані з переходом права власності на частку у ТОВ у порядку спадкування.
Хто здійснює функції виконавчого органу
ТОВ керує директор (до закінчення строку його повноважень або до його зміни). Із моменту прийняття спадщини спадкоємець може сам управляти фірмою або призначити нового директора.
Особливо критична ситуація, коли помирає єдиний учасник ТОВ, що одночасно є його директором. Це ставить під загрозу виконання договорів і діяльність товариства загалом. Адже за відсутності директора нема кому контролювати звітність і робочий процес, відповідати за зобов’язаннями компанії перед її контрагентами і вирішувати інші нагальні завдання. Тому насамперед потрібно призначити нового директора, щоб якомога швидше вирішувати питання про управління і комплекс прав управителя. До того моменту, коли спадкоємці отримають повноваження засновника, призначити директора не можна. Однак компанія є успадкованим майном, тому закон приписує нотаріусу встановити над нею управління.
Якщо є заповіт, у ньому може бути зазначено особу, якій передається управління підприємством до вступу спадкоємців у свої права. Якщо такої особи не визначено, управління доручають виконавцеві заповіту.
Коли помирає єдиний засновник юридичної особи, який водночас був відповідальною особою (директор/бухгалтер) за подання податкової звітності, відповідальним за своєчасне подання звітності такої юридичної особи буде спадкоємець, який заявив своє право на підприємство.
Коли уклали договір на управління спадщиною, за подання звітності до органу контролю відповідатиме особа, яка управляє спадщиною, до подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцями або до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою.
Якщо у встановлені законодавством строки ніхто не заявив про своє право на підприємство як спадкоємець і договору на управління спадщиною не укладали, звітності до органу контролю не подають.
Із моменту набрання чинності рішенням суду про визнання спадщини відумерлою всі права та обов’язки такого підприємства (у т. ч. подання звітності) перейдуть до територіальної громади за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Саме вона відповідатиме за своєчасне подання звітності такої юридичної особи.
ОБГРУНТУВАННЯ
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 248 ЦК у разі смерті довірителя довіреність припиняє свою дію. Але в тій самій статті є приписка, що «…у разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків». Наприклад, можлива ситуація, коли померлий засновник, який водночас був директором ТОВ, ще за життя доручив бухгалтерові на час своєї відсутності виконувати обов’язки директора, зокрема представляти інтереси компанії перед третіми особами (органами контролю, контрагентами): підписувати звітність, договори тощо. За півроку без управління підприємство може збанкрутіти. Аби не допустити цього, бухгалтер як довірена особа може продовжувати виконувати функції померлого директора, допоки нотаріус не визначить управителя спадковим майном.
Які повноваження особи, яка управляє спадщиною
Відповідно до частини другої статті 1285 ЦК управитель має право вчиняти будь-які необхідні дії, спрямовані на збереження спадщини, до з’явлення спадкоємців або до прийняття спадщини. А тому він не може відчужувати спадкове майно, яким управляє (Лист № 1694).
УВАГА
Особа, яка управляє спадщиною, має право на плату
за виконання своїх повноважень (ч. 3 ст. 1285 ЦК).
Закон не передбачає будь-яких обмежень прав управителя щодо прийняття рішень з питань, віднесених до компетенції учасника ТОВ. Наприклад, управитель має право зняти з посади керівника товариства і призначити іншу особу. Керівником підприємства можна призначити й претендента на спадщину — законодавство цього не забороняє.
Конкретні права та обов’язки управителя встановлює договір на управління спадщиною. Зокрема, управитель звітує перед установником управління про свою роботу.
Управитель не має права продати отриману в управління частку, позаяк його діяльність має на меті лише охорону спадкового майна.
Зважте, що передача майна в управління не тягне за собою переходу права власності на нього до його управителя.
Яка доля підприємства за відсутності спадкоємців
За умов, коли немає спадкоємців за заповітом і за законом, їх усунули від права на спадкування, вони не прийняли спадщину або відмовилися її прийняти, спадщину за рішенням суду визнають відумерлою. Відповідну заяву до суду подає орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1277 ЦК).
УВАГА
Якщо пішов із життя єдиний засновник ТОВ
Його частку отримають спадкоємці або місцева рада. Другий варіант зазвичай діє, коли невідомо, чи є у померлого родичі, або вони не бажають прийняти спадщину.
Заяву про визнання спадщини відумерлою може також подати кредитор спадкодавця.
Звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою відповідні особи можуть після спливу одного року з часу відкриття спадщини (ч. 2 ст. 1277 ЦК). Фактично це означає, що, наприклад, територіальна громада може звернутися до суду з відповідною заявою і за кілька років після смерті спадкодавця. Основна вимога, яку закон висуває стосовно строку, — сплив одного року з часу відкриття спадщини.
Отже, за відсутності спадкоємців спадкове майно (так звана «відумерла спадщина») після спливу одного року з часу відкриття спадщини переходить у власність відповідної територіальної громади в особі її органів. Відповідно, вона й вирішуватиме подальшу долю підприємства.
«Як створити ТОВ». Васильченко Н., Єфімов О.
Публікація Системи «Expertus: Головбух»
Докладніше: https://1gl-vip.expertus.ua/#/document/16/27749/bssPhr526/?of=copy-25582f91b6
